Мешканці оселі Бекгоф у районі Зеннештадт м. Білефельд 14 вересня 2008 p. святкували 50-літній ювілей її існування.
У 1958 році тут знайшли притулок коло 300 скитальців із східно-європейских країн, котрі після закінчення війни в 1945 році за Ялтинською угодою повинні були вертатися до своїх батьківщин, але відмовились через переслідування їх національних, релігійних та політичних переконань. До них належали також і ті, що під час Другої світової війни були на примусовій праці в німецькому сільському господарстві та на підприємствах військової промисловості. Переважна більшість мешканців прибула з табору Ауґустдорф біля м. Детмольд з бараками колишньої військової території вермахту. Там перебували на початку 1950-их років приблизно 2000 втікачів із східно-європейських та прибалтійських країн. Багато з них емігрували до США, Канади, Австралії та західно-європейських країн. Частина працездатних була інтегрована в німецьку економіку. Залишилися ще люди, котрі потребували особливої опіки: старі, хворі, матері з дітьми, інваліди війни. На поміч прийшли благодійні заклади фон Бодельшвінга, Бетель у м. Білефельд.
Для цих людей була побудована оселя на участку старого селянського двору Бекгоф, від чого оселя й отримала свою назву. Разом з будинками з двох- і трьохкімнатними квартирами, будинком для пристарілих людей були побудовані новочасно обладнані майстерні, у котрих поселенці, здорові і хворі, знайшли робoту і заробіток.
У 1962 році була побудовна церква з окремими приміщеннями для громад євангелицько-лютеранських естонців і латишів, польських римо-католиків, православних росіян і сербів та для православних і греко-католицьких українців. “Під одним дахом”, писав тоді Фриц фон Бодельшвінґх до Вільгельма Ґебауера, засновника оселі Бекгоф, “три великі конфесії можуть тепер кожна по своїй традиції служити одному Господу Церкви. У тяжких обставинах збережена історична спадщина буде продовжувати жити.” Особливими заходами в церковному житті були екуменічні богослужіння.
Святкування 50-ліття розпочалися Богослужіннями у кожній з церков. В українській церкві відправляв Святу Літургію настоятель протоієрей Анфір Остапчук, що прибув з м. Берґіш Ґладбах. У вівтарі молився також парох української греко-католицької громади з Білефельду отець Мирон Мольчко. На євангелицькому Богослуженні проповідував пастор Ульріх Поль, керівник добродійних закладів фон Бодельшвінга.
Після Богослужінь для спільної фотознімки зійшлися: український греко-католицький священик Мирон Мольчко, євангелицький пастор Ульріх Ньотцель, внук Ґебауера, засновника оселі Бекгоф, керівник Бетеля, пастор Ульріх Поль, український православний протоієрей Анфір Остапчук.
На святочній академії пастор Поль та голова Товариства сприяння оселі Бекгоф Артур Геррманн вітали багатьох гостей, серед них офіційних представників міста пана Гайнріха Брінкмана та пана Детлефа Шефера.
Історик Ганс-Йорґ Кюне представив свою книжку про оселю Бекгоф з титулом “Виклик міграція”. При тім він зазначив, що ця тема надалі залишаєтся актуальною.
Ювілейне свято закінчилося спільною екуменічною молитвою. Святочної атмосфери додавали фолькльорна програма та різні національні кулінарні приготування. Не обійшлося й без українських вареників.
Мешканці оселі Бекгоф у районі Зеннештадт м. Білефельд 14 вересня 2008 p. святкували 50-літній ювілей її існування. 
На святочній академії пастор Поль та голова Товариства сприяння оселі Бекгоф Артур Геррманн вітали багатьох гостей, серед них офіційних представників міста пана Гайнріха Брінкмана та пана Детлефа Шефера.