У неділю 17 травня 2015 року після Божественної Літургії, яку відправляли настоятель митрофорний протопресвітер Анфір Остапчук і митрофорний протоієрей Віталій Деревянка з Бельгії, у прицерковному залі відбувся благодійний концерт на підтримку гуманітарної допомоги в Україні.
Виступив вокально-танцювальний фольклорний ансамбль "Марічка" німецько-українського культурного центру "Жайвір" з Вупперталю. Керівником цього товариства є парафіянка пані Кушнір.
У репертуарі ансамблю українські народні пісні а також і німецькі. Ансамбль між іншим заспівав пісню "Реве та стогне Дніпр широкий" на слова Тараса Шевченка. На закінчення свого виступу хор виконав пісню-молитву "Господи, помилуй нас" Тараса Петриненка.
Ансамбль "Марічка" в цьому році буде відзначати 10 років свого існування. Усі ці роки ним керує пані Кіпніс, яка закінчила Київську державну консерваторію. Ансамбль багаторазово виступав перед німецькими глядачами. Він несе культуру України до місцевого населення і в такий спосіб зміцнює дружбу та взаєморозуміння між українським і німецьким народами.
Також під час благодійного концерту виступав український поет та письменник Юрій Вожик, автор кількох поетичних збірників, в які увійшли і переклади німецької класичної поезії. Останній час під впливом Революції Гідності у нього немає іншої теми, як Україна і все що у ній відбувається. Так з’явився цикл "Майдан", початок якого надруковано в "Антології сучасної української поезії 2014 р.". Там і його перший вірш українською.
Під впливом Майдану та його друга - українського поета Михайла Коробки, який чудово переклав багато його віршів з російської мови на українську, Юрій Вожик ще декілька своїх віршів переписав на рідну мову.
Ці вірші та його вірші в перекладі Коробки і були прочитані. Крім того Юрій Вожик прочитав вірш Михайла Коробки "Єдина Україна" зі збірника "Нема скарбу кращого" (Луганськ, 2011 р.).
Юрій Вожик, член Міжрегіонального Союзу письменників України, лауреат Міжнародної літературної премії імені Михайла Матусовського. Він народився в м. Слов’янськ, а його батьки під Волновахою у селі Затишне. До свого переїзду до Німеччини він проживав у м. Луганськ.
За що Україні слава? – мене раз у раз питають, немовби зміїне жало у душу мою заганяють. А я наче мертвий від болю, не знаю як розповідати за що славлять Бога та долю, та як не любить свою мати.
Виступив вокально-танцювальний фольклорний ансамбль 
Під впливом Майдану та його друга - українського поета Михайла Коробки, який чудово переклав багато його віршів з російської мови на українську, Юрій Вожик ще декілька своїх віршів переписав на рідну мову.