Українська Православна Церква в США з глибокою скоботою повідомляє, що 16 грудня 2007 р. на 80-му році життя упокоївся високопреосвященніший Архиєпископ Всеволод (Майданський), керуючий єпископ Західної Єпархії Української Православної Церкви в США з титулом Скопельського Святого Вселенського Константинопольського Патріархату.
Архиєпископ Всеволод, син протопресвітера Василія Коломійцева-Майданського та його дружини Марії, народився 10го грудня 1927 р. у місті Каліші, Польща. Після закінчення середньої освіти навчався у Варшавській Духовній Семінарії, будучи іподияконом у митрополита Варшавського Діонісія. У наслідок вoєнних подій та з наближенням радянських військ родина Майданських була вимушена у травні 1945 р. залишити Польщу та шукати притулку в Німеччині, де Всеволод продовжував i закінчив свої богословськi студії на Діллінґенському Університеті. У 1949 році багато українців емігрували з Німеччини до Австралії і заснували там свої громади. Вони зверталися до священиків у Німеччині з проханням взяти їх під свою духовну опіку. Oтець Василій був одним з них. Так він з родиною прибув до Австралії і обслуговав вірних у Сіднеї та інших містах. Всеволод продовжував студії на університетах Сіднею та Мельбурну.
Мрією родини Майданських було виїхати до Сполучених Штатів Америки, де після Другої світової війни з прибуттям нових емігрантів з Європи постали нові українські громади. У 1952 році упокоїлась мати Марія. Сестра Іларія уже в 1955 році емігрувала до США. Всеволод продовжував навчання в Австралії. Після закінчення він і отець Василій також емігрували до США і прибули до Нью-Йорку, де вже існувала велика українська громада. Всеволод студіював в університеті ім. Єшіва, після закінчення якого у 1964 р. був призначений на посаду психотерапевта в сімейній терапії і праці з молоддю при Медичному Kоледжі ім. Айнстайна. Він започаткував свою приватну практику та працював з сім’ями в психологічній службi Джевіш Фамілі Сервіс. Того ж року був призначений членом-кореспондентом при Медичному Kоледжі університету ім. Єшіва.
У 1985 році Всеволод все більше відчував у своєму житті поклик Господа нашого: "Слідуй за мною!" У той час митрополит Української Православної Церкви в Америці під омофором Вселенського Патріарха Андрей (Кущак) звернувся до Всеволода з проханням служити очолюваній ним Церкві. Всеволод пішов на цей поклик і того ж року прийняв монаший постриг, дияконське та ієрейське свячення з рук митрополита Андрея. Два роки він служив при митрополитові і в 1987 р. був піднесений до сану архімандтрита. У 1987 р. помер митрополит Андрей і того ж року архімандрит Всеволод був обраний Собором УПЦ в Америці на єпископа. З благословення Його Всесвятости Вселенського Патріарха Димитрія I хіротонія архімандрита Всеволода на єпископа відбулася 27 вересня 1987 р. у Свято -Троїцькому греко- православному соборі в м. Нью-Йорку за участю архиєпископа Яковоса, митрополита Сіласа, єпископів Атенагораса та Філліпа.
З 1987 по 1996 р. Владика Всеволод був Предстоятлем УПЦ в Америці під омофором Вселенського Патріарха. Він налагодив близькі стосунки з ієрархами УПЦ в США очолюваної Блаженнішим Митрополитом Константином, від початку 1995 р. вже також під омофором Вселенського Патріарха. Владика Всеволод та ієрархи УПЦ в США за волевиявленням Церковних Соборів обох юрисдикцій прийняли рішення здійснити довгоочікувану мету їх остаточного поєднання. Це поєднання відбулося в листопаді 1996 р. в Митрополичому центрі УПЦ в США Баунд Бруці в одну юрисдикцію очолювану Блаженнішим Митрополитом Константином.
У 1997 р. Владика Всеволод був призначений керуючим єпископом Західної Єпархії УПЦ в США з кафедрою в м. Чикаґо, Ілл. У 2000 році спочатку на постанову Собору УПЦ в США був піднесений до сану архиєпископа, що пізніше було затверджено Константинопольським Патріархатом.
З часу єпископської хіротонії Владика Всевелод брав активну участь в екуменічному діалозі між Православною та РимоКатолицькою Церквами, а також у інших екуменічних діалогах і заходах. Він співдiяв при організгації та проведенні конференцій у світлі енцикліки Папи Івана Павла II "Orientale lumen" (лат.: Світло зі Сходу) у Вашинґтоні, котрі з 1997 року відбувалися щорічно. Владика Всеволод був представником Вселенського Патріарха в діалозі з РимоКатолицькою Церквою, представляв Вселенського Патріарха під час Єрусалимської Конференції Науки і Релігії, на Міланській Конференції міжконфесійних відноcин та був членом офіційної делегації до Риму Вселенського Патріарха під час святкування ев. Ап. Петра і Павла в Ювілейному 2000-му році. Владика Всеволод був прийнятий на декількох приватних аудієнціях покійним Папою Іваном Павлом II та Папою Венедиктом XVI.
У 1999 році Архиєпископ Всеволод видав книгу "Ми всі є брати", яка вміщає статті і доповіді присвячені екуменічній тематиці. Протягом останніх десяти років його життя Владика Всеволод представляв Українську Православну Церкву в США під час переговорів з представникaми українського Православ'я в Україні. Він володів багатьма європейськими мовами. Був членом Української Академії Наук та інших навчальних закладів.
У березні 2003 року Президент України Леонід Кучма нагородив Архиєпископа Всеволода орденом "За заслуги" III ступеня за його працю задля об'єднання Православ'я України, за вагомий внесок у міжконфесійні відносини та благодійну діяльність. Ще одним виявом вшанування праці Владики Всеволoда було нагородження його орденом "За заслуги" II ступеня коротко перед його упокоєнням з нагоди його 80ліття Президентом України Віктором Ющенком.
Архиєпископ Всеволод був членом Ради Єпископів та Ради Митрополії УПЦеркви в США. Він особливо плекав зв'язки з молоддю Церкви. Протягом останніх місяців минулого року він був тяжко хворий. Після короткого покращання його стану здоров'я Владика Всеволод зміг вийти з лікарні, щоб взяти участь у святкуваннях його 80ліття та 20ліття його архiєрейської хіротонії 10 грудня у катедральному соборі Св. Володимира в Чікаґо. Але недуга і пов'язані з нею лікувальні заходи надто ослабили Владику і він спочив у Бозі ввечері 16 грудня 2007 року. (З англ. за: www.uocofusa.org)
Похоронні Богослужіння
26 грудня 2007 р., о 15 год. пополудні в катедральному соборі Св. Володимира в Чікаґо відбулося похоронне богослужіння, яке очолив Високопреосвященніший Єпископ Нью-Йоркський і Вашинґтонський Антоній та Єпископ Лондонський і Західно-Європейський Андрій у співслужінні з чисельним духовенством Західної Єпархії УПЦ в США .
27 грудня 2007 р., о 19 год. відбулося продовження заупокійного богослужіння у храмі Св. Андрія Первозванного у Баунд Бруці, яке очолив Блаженніший Митрополит Константин у співслужінні Архиєпископів Антонія та Юрія, Єпископів Іларіона та Андрія в присутності єпископату і духовенства різних християнських церков. 28 грудня о 9 год. була відслужена Божественна Літургія, після якої тлінні останки блаженної пам’яті Владики Архиєпископа Всеволода були поховані на цвинтарі Святого Андрія у центрі Української Православної Церкви у США, South Bound Brook, New Jersey. (Єпархіяльнi Відомостi, Лондон)
(Використання змісту за поданням джерела дозоволено)
Архиєпископ Всеволод, син протопресвітера Василія Коломійцева-Майданського та його дружини Марії, народився 10го грудня 1927 р. у місті Каліші, Польща. Після закінчення середньої освіти навчався у Варшавській Духовній Семінарії, будучи іподияконом у митрополита Варшавського Діонісія. У наслідок вoєнних подій та з наближенням радянських військ родина Майданських була вимушена у травні 1945 р. залишити Польщу та шукати притулку в Німеччині, де Всеволод продовжував i закінчив свої богословськi студії на Діллінґенському Університеті. У 1949 році багато українців емігрували з Німеччини до Австралії і заснували там свої громади. Вони зверталися до священиків у Німеччині з проханням взяти їх під свою духовну опіку. Oтець Василій був одним з них. Так він з родиною прибув до Австралії і обслуговав вірних у Сіднеї та інших містах. Всеволод продовжував студії на університетах Сіднею та Мельбурну.